Що робити, якщо розбився ртутний градусник (термометр)?
Ртуть — метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, яка при ударі поділяється на дрібні кульки.
Температура плавлення -38.9 0 С. З підвищенням температури випаровування ртуті посилюється. Пари ртуті дуже токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі.
Через свої фізичні властивості металева ртуть при її проливання розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню, легко проникаючи в тріщини підлоги, стін, меблів, підпільний простір і т.д. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря в приміщенні.
Якщо розбився градусник, і ртуть розкаталася по столу або по підлозі, головне – ретельно прибрати її. Це можна зробити різними способами, але тільки не пилососом. І в жодному разі не намагайтеся витерти її ганчіркою — це призведе лише до розмазування ртуті і збільшенню поверхні випаровування.
У першу чергу виведіть з приміщення всіх людей, в першу чергу, дітей і людей похилого віку. Відкрийте навстіж всі вікна і максимально ізолюйте приміщення — щільно закрийте всі двері. І захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.
· банку з щільною кришкою, наповнену водою (або розчином – 2г марганцівки на 1 літр води);
· звичайний пензлик;
· гумову грушу;
· паперовий конвертик;
· лейкопластир (або липку стрічку — скотч);
· мокру газету;
· ганчірку;
· розчин марганцівки.
За допомогою пензлика треба зібрати найбільші кульки ртуті в паперовий конвертик. Потім втягніть в гумову грушу більш дрібні кульки, для збору самих дрібних крапельок підійде лейкопластир. Всю зібрану ртуть помістіть у банку і щільно закрийте її. Очищену поверхню протріть мокрою газетою, а потім обробіть розчином марганцівки (20 грамів на 10 літрів води) або мильною-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води). Якщо ви наступили на ртуть -— вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття.
Після того, як ртуть буде зібрано, зателефонуйте в місцеву службу порятунку (там підкажуть що робити далі, куди везти, а може бути — і самі заберуть).
Ні в якому випадку не виливайте ртуть у каналізацію!
Чи потрібна вакцинація проти інфекційних хвороб?
Термін «інфекція» означає зараження, проникнення до організму людини хворобочинного мікроорганізму. Інфекційні хвороби здавна були великою бідою для людства. Епідемії нерідко забирали життя людей в більшій кількості ніж війни та стихійні лиха. І тільки з появою вакцин та проведенням профілактичних щеплень, тобто вакцинації у світі було врятовано мільйони людських життів.
Проте часто люди, що не є професіоналами та, навіть, лікарями, висловлюються проти вакцинації та ревакцинації. Вони зовсім не замислюються, що може статися внаслідок не тільки повної, а й часткової відміни щеплень. Діти та дорослі знову почнуть масово хворіти на дифтерію, кір, поліомієліт та інші «керовані» інфекції.
Щеплення проводять в усьому світі. Тільки завдяки вакцинації був переможений поліомієліт, епідемія якого у середині минулого століття мала місце в 70 країнах світу, поширення віспи, а от дифтерія почала активізуватись якраз після того, як у країні були проблеми з вакцинацією. Недавні спалахи кору серед підлітків та молоді теж були спричинені порушенням свого часу термінів вакцинації та ревакцинації.
Сьогодні майже все населення нашої країни вакцинується проти 10 найнебезпечніших інфекцій: туберкульозу, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції. Усі ці щеплення проводяться згідно календаря щеплень затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006р. №48, в кабінетах щеплень при лікувально-профілактичних закладах, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, медпунктах підприємств, а також в кабінетах щеплень суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на медичну практику.
Щеплення вкрай необхідні і як профілактичному заходові, альтернативи на даний момент немає й не може бути. Особливо для тих, хто на початку нового навчального року планує віддавати своїх дітей до школи чи дитячого садка, або виїжджати за кордон. Без довідки про щеплення їх туди не приймуть.
Після щеплень у дітей виробляється імунітет від багатьох хвороб. Проте, зроблене щеплення не означає, що дитина зовсім не хворітиме. Ймовірність захворювання є, але тоді воно проходитиме значно легше, без ускладнень та тяжких наслідків.
Що стосується ускладнень, то дослідження показали: на першому місці серед побічних реакцій стоїть індивідуальна непереносимість. Друге місце займає порушення техніки введення вакцини і зовсім незначна частина ускладнень виникає через недооцінку стану здоров’я дитини.
Отже, щоб виключити небажані наслідки щеплення, слід перед ним ретельно обстежити дитину і порадитись з лікарем.
Факт відмови від вакцинації та ревакцинації вкрай небажаний, оскільки ви цим піддаєте ризику зараження керованими інфекційними хворобами не тільки себе і своїх дітей, а також своїх близьких, рідних та оточуючих.
Тому на запитання «Чи потрібна вакцинація проти інфекційних хвороб?» відповідь може бути лише позитивною – «Потрібна»!
