Затверджено:
Директор ЗДО № 37
Шевчук Л.М.______
План заходів
спрямованих на запобігання та
протидію булінгу (цькуванню)
в ЗДО № 37
№ Заходи Термін виконання Відповідальний
1. Створення безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу (цькування) постійно Адміністрація,
вихователі ЗДО
2. Контроль стану попередження булінгу постійно Директор ЗДО
3. Надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу за запитом практичний психолог,
вихователі
4. Групова консультація для педагогів «Види та форми булінгу» Жовтень, 2020 практичний психолог
5. Інтерактвне заняття для педагогів з елементами тренінгу «Булінг, мобінг: сутність та ключові ознаки» Лютий, 2021 практичний психолог,
вихователь-методист
6. Проведення індивідуальних бесід з батьками
«Чому діти стають жертвами булінгу» систематично Вихователі груп
7. Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу та мобінгу»: пам’ятка, листівки , інформація систематично практичний психолог
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
Facebook Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід
Twitter Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби
LinkedIn Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти
Google Кодекс безпечного освітнього середовища
Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації»
Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»
Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ (цькування)
Конвенція ООН. Про права дитини
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року № 2657- VIII”
Законом № 2657 вносяться зміни до таких законодавчих актів України:
Закон України “Про дошкільну освіту” від 11 липня 2001 року № 2628 – III;
Закон України “Про професійну (професійно – технічну) освіту” від 10 лютого 1998 року № 651 – XIV;
Закон України “Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 року № 1841 – III;
Закон України “Про вищу освіту” від 1 липня 2014 року № 1556 – VII;
Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145 – VIII
Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”
Про заходи спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти
Інформаційні матеріали щодо створення безпечного середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок у 2019/2020 навчальному році
Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018 № 2657 – VIII (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19-881)
Методичний посібник “Кодекс безпечного освітнього середовища”
Консультація для педагогів
«Профілактика булінгу у дитячому садку»
Підготувала:
практичний психолог
ЗДО № 37
Василюк О.Ю.
Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, які не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення.
Булінг– це залякування, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати в іншого страх і тим самим підпорядкувати його собі.
Булінг- це регулярна негативна поведінка одного працівника по відношенню до іншого або до цілої групи його колег, або однієї дитини до іншої. Він включає різні прискіпування через дрібниці, часто зовсім необґрунтовані, негативну оцінку роботи або відмова від будь-якої оцінки, прагнення ізолювати працівника або групи працівників від інших, розпускання брудних чуток.
Всі ці визначення не у повному обсязі виражають сутність булінгу, а висвітлюють лише деякі його аспекти.
Отже, булінгом можна вважати умисне, що не спрямоване на самозахист і не санкціоноване нормативно-правовими актами держави, тривале (або таке, що повторюється) фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) до індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою. Булінг (bullying, від анг. Bully– хуліган, забіяка, задира, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Визначають булінг як тривалий процес свідомого фізичного і /або психологічного жорстокого ставлення, з боку одної особи або окремої групи до інших.
Види булінгу: фізичний, вербальний, прихований.
Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки. Цей вид насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії.
Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального, расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.
Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.
Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси:
– упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви;
–дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних, фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності;
– розуміння ймовірності повторення таких ситуацій;
– гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.
Типи булінгу пов’язані з соціальним статусом жертви: аутсайдерство вихованця у закладі дошкільної освіти проявляється актами насильства або цькування, а також її неприйняттям та ігноруванням.
Умілий провокатор постарається інтерпретувати негативно будь-яку реакцію. Якщо жертва залишиться пасивною, то буде звинувачена в небажанні відповідати. Якщо жертва відповість, то відповідь буде перекривлено і оголошено хамством або брехнею. Таким чином, створюється привід для нового обвинувачення. Наступного разу, під час зустрічі з жертвою, провокатор використовує привід знову, і жертва опиняється у пастці. Отже, механізмом втягування є провокація, особливо, якщо йдеться про фізичну форму цькування і вербальних переслідувань. Цей прийом може використовуватись і для обґрунтування ізоляції людини.
Ініціаторами цькування також можуть бути такі діти, які:
– мріють бути лідерами у групі;
– бажають перебувати у центрі уваги;
– впевнені у своїй перевазі над жертвою;
– не визнають компромісів;
– агресивні, які самостверджується у цькуванні жертви;
– мають слабкий рівень самоконтролю.
«Спільники» булерів найчастіше такі діти, які:
– бояться бути на місці жертви;
– цінують свої відносини з лідером;
– не вміють співпереживати і співчувати іншим;
– не мають власної ініціативи;
– сприймають цькування як розвагу;
– мають жорстоких батьків;
– виховуються у неблагополучних сім’ях й відчули насильство від старших членів родини.
Необхідно підкреслити, що будь-яка дитина може стати об’єктом для насильницьких дій. Також жертвами булінгу можуть стати діти, які:
– вірять, що заслуговують ролі жертви, і пасивно очікують насильства від переслідувачів;
– страждають від самотності;
– походять із соціально-неблагополучних сімей;
–зазнають фізичного насильства вдома;
– страждають від комплексу неповноцінності;
– не вірять, що педагоги їх захистять;
– не вважають себе значущою частиною свого колективу;
Діяльність щодо запобігання булінгу. Принципи організації роботи у закладі дошкільної освіти
Психолого-педагогічна діяльність, спрямована на профілактику і подолання булінгу. Системності – робота організовується з урахуванням інтересів вихованців та залученням усіх учасників освітнього процесу: адміністрації, педагогів, вихованців.
Технології, правила, процедури і прийоми роботи з зупинення булінгу у навчальному закладі.
Перший етап протидії насиллю у навчальному закладі – організація ефективної роботи вихователя, щодо запобігання булінгу.
Другий етап– здійснення заходів, спрямованих безпосередньо проти булінга. Ці заходи реалізуються лише після успішного налагодження стосунків між вихователями та вихованцями.
Отже, робота з подоланню булінгу складається з:
профілактичної роботи з вихованцями;
роботи з батьками;
надання спеціальної допомоги учасникам булінгу.
Однією з можливих форм роботи, що спрямована на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути арт-терапія: вивчення літературних творів, ілюстрація, інсценування. Моделювання альтернативного варіанту розвитку подій.
Арт-терапевтичні методи запобігання булінгу.
Для профілактики булінгу можна використовувати літературні твори, де висвітлюються проблеми цькування або споріднені з ними. У процесі обговорення прочитаного серед вихованців виникає співпереживання і розуміння почуттів героїв. Для кожної вікової групи можна підібрати книжки, під час обговорення яких, вони зможуть ідентифікувати себе з героями, котрі відчувають страждання. В літературі на цю тему, часто є персонажі, які, незважаючи на небезпеку, що загрожує їм, відновлюють порядок і справедливість. Такий персонаж стає поруч з тим, кому погано, і разом вони протистоять несправедливості.
Консультація для батьків
«Профілактика булінгу у дитячому садку»
Підготувала:
практичний психолог
ЗДО № 37
Василюк О.Ю.
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у систематичному психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Булінг відрізняється від сварки тим, що:
– він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
– в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
– він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
– може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
– він повторюється багато разів, має систематичний характер.
Яким буває булінг? Цькування може мати різні форми:
Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
Вербальне цькування (обзивання чи глузування). Булінг стосунків— явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та розваг, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів). Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки керівника закладу освіти, педагогічних працівників та інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків. Зокрема, передбачено обов’язок керівника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Передбачено також зобов’язання закладу освіти забезпечувати на веб-сайті відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.
Педагогічні працівники:
– мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
– зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників та інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Булінг серед дітей як правило старшого дошкільного віку в ЗДО, можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо педагог або помічник вихователя:
– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
– глузує із зовнішнього вигляду дитини;
– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини батьки або члени сім’ї;
– систематично принижує дитину у присутності інших дітей.
Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО.
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина вдома:
– не хоче одягатися вранці;
– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
– не контактує з однолітками у дворі;
– грає наодинці в парку, в дитячому садку:
– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
– усамітнюється при будь-якій нагоді;
– часто губить свої іграшки або речі;
– бруднить чи псує одяг;
– грає поламаними іграшками;
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
– не має друзів у групі.
Порядок подання заяв про випадки булінгу в закладі та розгляд випадків булінгу
Згідно Закону України « Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:
– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого -педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Керівник закладу:
• Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
• З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;
• Скликає засідання Комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі практичний психолог) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи. Якщо комісія визнала, що це був саме булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. Але за будь-якого рішення Комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії. Психологічний супровід таких осіб здійснюють практичний психолог, соціальний педагог у взаємодії .
