Методичні рекомендації щодо організації роботи з екологічною казкою

Методичні рекомендації

щодо організації роботи з екологічною казкою

 

Екологічні казки є дієвим засобом формування у дітей дошкільного віку початкових екологічних уявлень, оскільки є зрозумілими для дітей і мають цікавий пізнавальний зміст.

                          Робота з казкою об’єднує три етапи:

1 – закріплення знань про об’єкти та явища природи;

 2 – формування уявлень про зв’язки та залежності у природі;

 3 – формування уявлень про цілісність природних систем і людину, як частину природи.

– На початковому етапі  використовуються казки, які спрямовані на розширення та уточнення , закріплення уявлень про живі організми та їхні потреби.

– На другому етапі відбувається уточнення знань про потреби живих організмів.

– На третьому  етапі відбувається формування уявлень про зв’язки між живими організмами і середовищем, тобто формування уявлень про цілісність природних систем.

  Зазвичай казки читаються:

– у вільний від заняття час;

– перед спостереженням;

– після спостереження;

– під час екскурсії;

– після екскурсії;

– як відповідь на запитання дитини.

Нетрадиційні методи роботи з авторськими казками природознавчого змісту ( сторітелінг):

  • « біном фантазій» – дітям пропонують описати незвичайних казкових персонажів, таких як, «антиліс», «антиприрода», і розповісти про них;
  • « перетворення казки» – розповідання по-новому відомої авторської казки природознавчого змісту;
  • « вінегрет (салат) з казок» – обєднання епізодів різних казок. Діти поєднують сюжети різних казок, переносять героїв однієї казки і сюжет іншої.
  • продовження казки розпочатої вихователем, і придумування нового закінчення казки;
  • казка в заданому напрямку – використання сюжету відомої казки з переміщенням її героїв в інший час або простір;
  • гра – казка – дитина уявляє себе в різних ролях і, виходячи з них, визначає значення певного об’єкту природи для його мешканців ( наприклад, значення лісу для диких тварин);
  • перетворення дитини на героя казки та розмова з іншими персонажами казки, висловлювання своїх прохань, побажань, скарг об’єктам і явищам природи (рослинам, сонцю, вітру) і людям, і дітям у тому числі.

 

Перелік казок екологічного змісту:

 

Б. Грінченко « Квітки»;

О. Іваненко « На добраніч», « Кисличка» , «Кульбабка»;

І. Крипякевич «Буряк і соняшник»;

З. Мензатюк « Квіти дощу»;

Г. Олуїч «Ясеневий листочок»;

В. Чухліб « Пісня тоненької очеретини»;

Г. Бєлєнька «Як павучок хатку собі будував»;

Л. Тарнашивської « Казка про жовтий листочок»;

В. Сухомлинський « Найгарніша мама», « Велике й мале»;

С. Козлова « Зимова казка»;

О. Лопатін « Як дерева до зими готуються», « Невтомні трудівники»;

Н. Павлов « У живій кімнатці»;

І. Сенченко « Як Олеся заснула у квітці»;

М. Скребцова « Розмова сосонок»;

В. Біанкі « Пригоди мурашки»;

В. Сухомлинський « Самотній мураха», « Зозулена журба»;

Г. Бєлєнкої « Чому восени листя кольорове», «Хто з них правий?»;

В. Сухомлинський « Камінь»;

О. Іваненко « Про бджілку Медунку»;

В. Біакіні « Пригоди мурашок», «зозуленя»;

Г. Храпач « Золотавка»;

Н. Павлова « Знахідка»;

З. Плохій «Хто потрібніший?»;

Ю. Дмитрієва « Що таке ліс?»,;

О. Іваненко « Чорноморденький», «Білочка мандрівниця»;

М. Кучма « Лісовий ярмарок» та ін..

Дивіться також Сторінка вихователя-методиста.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *