Звісно, маніпуляторами не народжуються. Але з раннього дитинства дитина бачить, що ближніми можна керувати, наприклад, плачем і криком. І , якщо такі дії знаходять відгук, дитина виробляє в собі здатність маніпулювати іншими, аби уникати неприємностей і домагатися бажаного. Причому виробляє цю рису несвідомо, сприймаючи її як нормальну поведінку у стосунках з людьми. Діти можуть маніпулювати дорослими, використовуючи для цього різні прийоми: ультиматум чи істерику, брехню, лестощі, звинувачення, підкуп. Скористайтеся техніками, які врятують вас від дитячого тиску.
1.Нескінченні уточнення – «…тобто ти вважаєш, що я була не права, коли заборонила тобі вмикати телевізор? … але ж хіба ти дотримався своєї обіцянки? … то чому ж вважаєш покарання несправедливим? … як, на твою думку, я мала вчинити? …» Завдяки постійним уточненням ви зрозумієте, що є об’єктом нападу або критики. А також виграєте час, який дитина витратить, щоб обміркувати відповіді.
2.Зовнішня згода — «… так, ти маєш рацію, я дійсно вчинила погано, коли пообіцяла тобі разом пограти в м’яч, але так і не пограла …» Коли ви погоджуєтеся з дитиною, то потрапляєте в атмосферу тепла, прийняття, навіть щастя. Це обеззброює. Дитина, з якою погоджуються, захоче, щоб із нею погоджувалися й надалі.
3.Межі свободи — подумки визначте чіткі межі між «добре» і «погано», «дозволено» і «неприйнятно». Ці межі допоможуть вам приймати рішення. Встановіть для дитини лише основні й найважливіші межі. Усередині них надавайте їй свободу — не варто забороняти все підряд. Дотримання встановлених меж — вагомий аргумент протидії маніпулюванню.
Інформаційний діалог — «… ти хочеш, щоб я зрозуміла тебе?» Поговоріть із дитиною про суть справи чи хоча б спробуйте завести таку розмову. Якщо дитина схиляється до обговорення питання по суті, поступово відмовляючись від маніпуляції, вважайте, що протистояння ви успішно завершили.
4.Зіпсована платівка — «… спочатку прибери іграшки, спочатку прибери іграшки, спочатку прибери іграшки …» Багаторазово повторюйте ту саму фразу, яка містить важливе повідомлення маніпулятору. І обов’язково з тієї самою інтонацією — на одній ноті. Використовуйте цю техніку для відмови в проханні.
5. Конструктивна критика — «… мені здається, це не найліпша ідея …», «… я не впевнена, що буде краще, якщо ти підеш гуляти без шапки …» Підкріплюйте фактами обговорення намірів або дій дитини й обґрунтовуйте їх невідповідності намірам і вимогам дорослого. При цьому оцінюйте вчинки та їх наслідки, а не особистість. І обов’язково «без емоцій» та підвищення голосу.
6.Контроль емоцій — контролюйте свої емоції та завжди зберігайте спокій під час спілкування з дитиною. Визнавайте право дитини на негативні емоції, коли вона не отримує того, що хоче, — не лайте за істерики, але при цьому не йдіть на поступки. Іноді вам легше поступитися дитині, щоб вона заспокоїлася й «відчепилася», особливо в гостях чи в людному місці. Проте, аби поставити на дитячих маніпуляціях жирну крапку, проявіть терпіння й непохитність.
Можливо, маніпуляції – єдиний спосіб для дітей домогтися чогось у світі дорослих. Просто пам’ятайте, що ініціативність і цілеспрямованість – хороші якості дитини. Якщо спрямувати їх у правильне русло й навчити її поважати чужі кордони, можна досягти позитивних змін, розвинути самоконтроль і чесність.
Підготувала вихователь: Ковальчук М.І
